
Назарій Богомаз, який став гравцем клубу Першої ліги, попрощався з «Ужгородом»!
– Назарію, ти покидаєш «Ужгород» і приймаєш новий виклик. Важко прощатися?
– Це дуже емоційний момент для мене. Тут чудовий колектив, професійний підхід і справді хороше ставлення керівництва до гравців. До того ж, період виступів за «Ужгород» для мене особливий — саме тут я збудував свою сім’ю.
– Ми знаємо, який твій найпам’ятніший момент у складі «Ужгорода». А який матч вважаєш найкращим для себе?
– Найбільше запам’яталися два поєдинки. Перший — проти «Реал Фарми» в Одесі: тоді ми здобули перемогу 1:0. Другий — принциповий матч проти «Скали 1911» у Стрию. Ми виграли 2:0, і я забив у тій грі — для мене це було дуже важливо.
– Чи відчуваєш, що прогресував, виступаючи на Закарпатті?
– Насправді — так. Завдяки тренерам, які допомогли мені розкрити потенціал вінгера, я став більш універсальним гравцем. Атмосфера в команді, стиль гри, наполегливість — усе це допомогло мені вирости як футболісту. Щиро дякую всім у клубі за це.
– Як з’явився варіант із переходом в «Агробізнес»? Які цілі ставиш перед собою?
– Під час товариського матчу проти «Агробізнесу» моя гра зацікавила тренера цієї команди, і мене запросили приєднатися до складу. Це амбітний клуб, який має намір боротися за високі місця у Першій лізі. Моя мета — закріпитися в основі та допомагати команді досягати поставлених завдань.
– Що скажеш вже колишнім партнерам по команді, керівництву, тренерам і вболівальникам?
– Насамперед дякую президенту клубу Рудольфу Рудольфовичу за віру в мене та за те, що познайомив з Божим Словом. Також щиро вдячний тренерському та керівному штабу за підтримку, яка допомогла мені зростати як футболісту й професіоналу.
Окрема подяка Федоровичу та Михайловичу за допомогу у відновленні та підготовці до кожного тренування й матчу.
Дякую партнерам по команді за дружню атмосферу — бажаю всім успіхів і досягнення цілей. Буду сумувати за цією атмосферою та людьми!
А вболівальникам хочу сказати: підтримуйте рідну команду — ваша підтримка безцінна!
Бажаємо тобі успіхів, Назарію!


